- стояння
- -я, с.Дія за знач. стояти 1), 2), 4), 6-10), 15).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стояння
Смотреть что такое "стояння" в других словарях:
стояння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
простоювати — юю, юєш, недок., просто/яти, о/ю, о/їш, док. 1) перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. || Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого небудь. || Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого небудь.… … Український тлумачний словник
стоянка — I ст оянка и, ж., розм. 1) Те саме, що відсто/яне молоко/ (див. відстояний). 2) Те саме, що стояння. 3) Навіс або хлів для худоби. II сто янка и, ж. 1) Зупинка, тимчасове перебування на одному місці (під час переїзду, переходу і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
стоянка — 1 іменник жіночого роду стояння; відстояне молоко стоянка 2 іменник жіночого роду навіс або хлів для худоби стоянка іменник жіночого роду місце стояння, поселення тощо … Орфографічний словник української мови
вистоюватися — юється, недок., ви/стоятися, оїться, док. 1) Стоячи, відпочивати; довго стояти (про коней, овець і т. ін.). 2) рідко. Внаслідок перебування в нерухомому стані виділяти з себе осад; очищатися (про рідину). 3) Набувати кращих якостей внаслідок… … Український тлумачний словник
застояний — а, е. 1) Який застоявся на одному місці, затерп від довгого стояння. 2) Який довго був без руху, без роботи. 3) Який довго не висихав, не витікав. 4) Який має поганий запах, смак; спертий, зіпсований (про повітря, воду) … Український тлумачний словник
кефалографія — ї, ж. Вивчення механізмів збереження пози стояння шляхом графічної реєстрації коливань голови стосовно вертикальної осі тіла … Український тлумачний словник
колінопреклоніння — я, с., уроч., заст. 1) Стояння на колінах. 2) перен. Покірне схиляння перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
настояний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до настояти II. 2) у знач. прикм. Міцний від тривалого стояння (про вино і т. ін.) … Український тлумачний словник
перестояний — а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. || Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.) … Український тлумачний словник
